Двадцять другий вагон

Юначе,  ти  залишився,  щоб  йти?  –
Марнування  хвилин  тут  нічому  уже  не  зарадить.
Ти  йдеш  один,  ти  йдеш  без  самоти
І  навіть  час  тобі  вже  не  завадить.

І  навіть  відстань  вже  не  перепона,
А  навіть,  навпаки,  єднає…  вічність.
Стою  навпроти  двадцять  другого  вагона,
Бо  я  пішла,  щоб  в  серці  залишитись.

15.01.11          00:21

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235463
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 17.01.2011
автор: Аліна Шевчук