Маразми моєї хворої уявИ

Ти  знаєш  я  надією  живу
Сьогодні  може  знову  іскра  згасне
Та  знаєш  все  що  було  бережу
Та  тільки  ти  незнаєш  в  чому  щастя
Постійно  поруч  друг  чи  так  знайомий
Та  тіло  моє  не  живе  собою
Душа  постійно  коло  тебе  в"ється
Холодне  серце  повільніше  б"ється
Мої  думки  вбиваються  ігнором
І  вся  брехня  перетворолась  в  порох
Твій  погляд  наскрізь  прорізає
І  я  вдаю  що  вже  непомічаю
Ти  знаєш  ця  зима  убила  нас
Але  можливо  неприйшо  ше  час
Я  не  зійду  з  дистанції  не  здамся
Доб"юся  розгублюся  не  віддамся
Не  вибачу  та  у  душі  забуду
Червоні  очі  сльози  дощ  змиває
Сижу  мовчу  і  час  непомічаю
Закурю  попіл  сумно  впаде  в  ноги
А  я  чекаю  нової  погоди....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235574
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.01.2011
автор: ШуФлЯдКа