люди як горобці
на гілці трамваю
куди ми їдемо
ніхто не знає
прокладено рейки
шершавою шкірою міста
а нам хочеться в серце
в самісіньке серце поцілити
ми їдемо рейками дня
а в місті будинки здивовано
витріщають очі
і дивляться совами
ми їдемо в ніч
і наші обличчя приховані
раптом стають один одному
такими знайомими
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235631
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 18.01.2011
автор: Лілія Демидюк