*

Насичене  буденностями  вкрай,
Засне  у  ліжку  моє  грішне  тіло,
А  що  душа?  -  У  синій  небокрай
На  цілу  ніч  блукати  полетіла.

Щоби  до  ранку  облетіти  світ,
Щоб  побувати  там,  де  сам  не  зможу,
Щоб  позносити  вістки  "от"  і  "від"
І  в  файли  поскладать  на  сайті  мозку.

Прокинуся,  процесори  включу,
Може  й  не  все  (як  завжди)  розміркую:
Кого  засуджу,  а  кого  прощу,
Ну  а  кого  (пробачте)  й  не  почую.

Що  принесе  душа  із  вороття,
Що  назбира  в  киплячому  ефірі  -
Вселенські  тайни,  нові  відкриття
Про  роль  світил  й  злощасні  чорні  діри?

А  може  просто  перекаже  з  вуст
Таких  же  душ,  що  будуть  там  блудити,
Слова,  що  їх  сказав  ще  Златоуст:
"Хто  ти  такий,  щоб  братися  судити?!"

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235727
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Борода