Мій ранковий буденний чай.
Твоя висохша чорна кава
Я ступаю в холодну печаль
Так схотіла твоя уява
Між думками сполоханих зграй
Я в надії шукатиму літа
Ти спитаєш чи є ще тут жаль?
Подаруєш взамін мені квіти.
Телефон розривають думки
Тепла ковдра,холодні цілунки
Я спитаю чи є ще вино?
Щоб зігрітися в порятунку
Ми відкриємо штори вночі.
Ми крізь скло разом зорі рахуєм
Місяць світить до нас у вікно
Може щось нам запропонує?
Поцілунків,чи кошик думок,
Чи обіймів таких без зупину
Може хоче до нас у вікно?
Стоїмо грієм погляди димом
Я піду не закривши вікно
Що чекає останню хвилину.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235746
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: ШуФлЯдКа