За віршем вірш лягає на папері,
Постійно букви тихо дріботять,
Бувають теми з смутком і веселі,
Однак думки ніколи вже не сплять.
Немов той зомбі прокидаюсь серед ночі,
У руку лізуть ручка і папір,
Під ніс собі рядки живі бурмочу -
Немов вар'ят до ранечку сидів.
І навіть в снах рядки снують рожеві,
Живу існуючи строфою серед ком,
А думи ті все робляться дебелі,
Проходячи по мені радісним катком...
19.01.2011 року Львів
ПС. За ідею вірша дякую Лялі Бо та Ксениславі Крапці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235750
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: jaryj