Собою…

Я  втрачаю  дар  слова  раптово
Від  тремтіння  під  тілом  гарячим...
І  не  схожі  ці  звуки  на  мову,
Що  вриваються  шлейфом  ледачим.

Загорілось...А  то  й,  затремтіло...
Від  знемоги  і  дикого  жару...
У  полоні...У  пристрасті  тіло...
Все  ж  приймає  солодку  покару.

Тут  зникають  і  межі,  й  кордони,
Захлинаюсь  шаленством  щомиті...
Моє  тіло  собою  наповни!
Ми  болем  кохання  всеціло  сповиті.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235797
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: НАТАЛЬКА