Попід вікнами ходить біль, загляда, а у них - темрява.
Навіть болю сьогодні нікуди приходить.
Із очей ляльок не тече вода, Ляля нині на диво невпевнена
Ні в ляльковості, ні в спроможності хоч куди.
І живе своїм... надчутливо, до болю, до трепету.
Некерована, незнищенна, як востаннє - щодня, щосекунди.
Сповідально, під настрій, безнадійно закохана, вперта.
В неї просто немає вибору. Більше шансів уже не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235811
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 19.01.2011
автор: Ляля Бо