Лишаюся у тОбі, хоч не знаю,
чи буде веселковим серпантин
після грози. Я знову воскресаю:
Любов – цілюща, все без неї – тлін.
Ти лиш сказав, що я – душі кресало,
Лампадка осяйна твоїх думок –
І сіре небо враз блакитним стало,
А серце потягнулось до зірок.
Лишаюся, хоч досі я не знаю,
чи доля паралелі креслить нам.
Так холодно! Хворію. Замерзаю.
Як воєдино злитися Світам?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235835
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.01.2011
автор: Окрилена