Сосна під хатою зимою зеленіє,
Мороз надворі, їй, красуні, все одно,
Бурульки над вікном і сніг біліє,
Душа радіє, коли дивишся в вікно.
Засяє білим сяйвом все довкола,
Змінивши осінь, заворожує зима.
Під снігом замерза берізка гола,
Шепоче щось у сні її кума.
Сосна зелена радісно махає
Руками-гілками – прийшла весна,
І перша пташка з неї заспіває,
Радіє, мов закохана вона.
Природа листячко березі вділо –
Цей подарунок від весни прийшов,
Прокинутись все раптом захотіло,
Струмок дорогу до ставка знайшов.
Сосна зазеленіла, як ніколи,
Навколо тиша, лиш дзюрчить струмок,
Це літо захопило все довкола
І квіти запустили свій танок.
Берізка радісно розглядує довкілля,
Де зайчик,а де мишка пробіжить,
Сосна протягує до неї гілля,
Життя довкола них обох кипить.
Сосна притихла, навкруги жовтіє,
Вона ж зелена, як завжди стоїть,
Береза, як кума зелена бути мріє,
Але жовтіє, листя падає, летить.
Це осінь диригує листопадом,
Вона все золотом всіває навкруги,
Розхитує колись зеленим лісом-садом,
За нею прийдуть і морози, і сніги.
Ці четверо красунь по-своєму прекрасні,
Одна за одною ідуть вони до нас,
Буває холод, а бувають і дні ясні,
Бо у природи є для кожного свій час.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=235904
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2011
автор: В. Рильський