Плакати класно, доки ти плачеш,
Потім потрібно вже щось робити.
Все роздратовує і неначе
Небо - темніше і тьмяні квіти.
Сніг пелюстками цілує дерева,
Згодом торкається рук і асфальту.
Так, у цих випадках треба щось, треба...
Може кричати? А може не варто.
Може цукерок і мандаринів?
Слабкості в м"язах і сильну вдачу?
Так, не завадить...А небо синє...
Квіти - яскраві, а очі - плачуть.
20.01.2011.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236041
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.01.2011
автор: Анна Кириленко