Ми вже близько до 37-го. . .

В  нас  помирає  дух  свободи,
Коли  включається  ТБ.
Невільними  живем  на  волі
І  все  жаліємо  себе.
Ми  співчуваємо  і  плачем
У  темних  закутках  своїх,
Промови  кидаєм  гарячі,
Та  лиш  серед  своїх  близьких.
Ми  боємося,  що  відмовлять
Нам  і  в  такім  нашім  житті
За  наші  "бунтарські"  промови
І  за  "злочиннії"  думки.

За  віями  ховаєм  погляд
І  зуби  зціплюєм  сильніш,
Щоб  не  схопивши  будь-що  поряд
Свій  телевізор  не  розбить.
Ми  з  героїчністю  на  кухні
Про  волю  й  націю  кричим,
Але  у  мить  геройство  вщухне,
Коли  десь  поряд  хтось  із  них.  
Тих  посіпак  наших  вельможів,
Що  мають  кожен  свій  бариш,
Бо  нас  пильнують  й  на  сторожі
Коли  їсиш  і  коли  спиш.

В  нас  знищують  той  дух  свободи,
Що  і  без  того  ледь  живий.
Лиш  одиниці  переможуть
У  цій  ментальній  боротьбі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236078
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 21.01.2011
автор: Лєха Суслик