Не відповідаю на дурню,
Просто так, не хочу, чи не вмію...
Хто не бачить світла від вогню,
Очі вже навряд коли відкриє.
Не згинаю пальцями цвяхів.
Сил нема, чи то не маю хисту.
І за роги не тягну биків...
Краще щось придумати корисне.
Не шукаю у пітьмі котів,
Навіть, якщо є, коли не чорні.
Не жадаю спрощених шляхів…
Знаю – серед гарних є – потворні.
Певно, я потреби не знайду,
Із пустого у порожнє лити.
Від запеклих спорів – я піду…
Не моє… Моє, мабуть, – творити…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236098
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 21.01.2011
автор: Віктор Нагорний