Шматки дотлівших зірок у твою свідомість проникнуть.
До нездійснених обіцянок мої вуха звикнуть.
Заплакані мрії в очах зупиняться тупим болем,
Коли ти самотній ітимеш небесним полем.
Агресивні ноти твого голосу все гучніше линуть.
Сьогодні я не одна, та, може, завтра мене покинуть.
Незакінчений крик, безлад, докори сумління.
Хочу бути з тобою, та замало мого хотіння.
Захлинається серце моє в твоїх руках кров’ю.
Ми поспішили назвати ніщо одразу любов’ю.
В пам’яті твоїй я шматок свого болю залишу.
Стою за дверима, поклич мене, тільки скоріше.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236176
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.01.2011
автор: pestunchyk