Ти клянешся своєю волею,
Клятву кров’ю рудою скріплюєш,
А в цей час твоя честь голою
Проституткам читає Біблію.
Всі хрести на тобі хворому
Посміхнуться Веселим Роджером,
Переплавившися в гніві й соромі
Твого панцера, що в нім народжений.
І коли ти в собі молишся,
Всі провини заливши винами,
Ти кричиш не своїм голосом,
Ти ревеш: «Боже мій!» – по-звіриному.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236229
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2011
автор: Богдан Ант