Самотність жінки - у очах -
глибинних - до самого неба...
В високо піднятих бровах
і стиснутих разом губах...
Й не знаєш навіть,
що їй треба?!
Здається,все у неї є...
І шарм, й жіночність... гарні руки...
І, навіть трішечки пихи.
Здається, чути серця стукіт...
Прекрасна лінія спини
і лебедина ніжна шия...
Приглянься... ось, тихенько виє
в душі вовчиця з самоти.
Волосся ніжний аромат,
немов цвіте вишневий сад...
Так дивно - все у неї є...
А вона виє з самоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236300
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.01.2011
автор: Христина2