Ти зачекай. Наша ніч ненародженим птахом
Вперто розкльовує сонця шкарлупку тверду.
Ти помовчи. Дай мені навтішатися страхом—
тим пізнанням, що нарешті до тебе прийду.
Голову мовчки тобі покладу на коліна,
Пальці твої у волосся собі заплету…
Тут же народиться птах. Спалахне-і загине,
Попелом срібним засипле мою самоту.
Ти не спіши. Ти візьми того попелу в жмені,
Чуєш: хтось дихає там, мов дитя уві сні?
Вгору підкинь—в небі сонцем народиться Фенікс,
Щоб проспівати тобі всі найкращі пісні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236331
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 22.01.2011
автор: мирослава