...свято вірити далеким зорям...
Світ закінчується на дні непомитих чашок.
Й календар, де щоранку вистукує море,
Нагадає мені про черговий початок.
Триста грам заховано під шкірою зліва,
Щохвилини збільшує ритм скорочень,
І прощальні листівки з далекого Відня
Залишають осадки усередині тіла.
Кожен з нас, що приходить сюди помолитись,
(В результаті відчути фатальне прощання)
Заливає свій страх порошком аспірину,
Проливає свій сон на коротке мовчання.
І чекаючи шум оборежної хвилі,
Я нервово загину у білих палатах...
Тільки знову думки повертають до Відня,
Де у нього великі ставки у картах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236413
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Червона Парасолька