Як мавка лісова у лісі тихім- тихім
з водою розмовля - біжить вона у даль:
тендітна, світла, ніжна, в її волоссі квіти
заплетені віночком, немов весняний гай...
А він хлопчина гожий, не спить - оберігає
те диво світанкове, котре у ліс біжить
і віру у життя у душу їй вселяє,
леліє чарівну і світлу, гарну мить.
Вже мавці не забуть довіку днів тих ясних
як з Костею серця їм поєднала Суть…
Історія така кохання вже не згасне,
бо справжнім почуттям судилось завжди буть...
( «Костяніка»- дуже гарний фільм про парубка та дівчину-інваліда, які покохали одне одного, про історію чистого кохання. Пропоную подивитися всім цей фільм, дуже цікаво, трагічно, напружено.......)
23.01.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236479
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Ольга Піскун