Вийшла русалка із річки,
Глянула у воду вона.
"Як гарно світяться зорі"-
Із тиха сказала вона.
В той час до річки приходить
Зовсім молодий ще юнак,
Побачив русалкку і зразу
На тому же місці закляк.
Дівчина була та красива.
До почса груба коса,
А очі сіяли як зорі,
Немов чарівниця яка.
Юнак закохався одразу.
Та сонце зійшло і вона,
Як раніше вже знову руалка
Тихенько у воду зайшла.
Побіг за русалкою хлопець
Стрибнув у глибакий ручай,
І там залишився навіки.
"Прощай. рідна мамо, прощай!"
10-08-2005.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236515
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Нафаня