Чому ми щиро не кохаєм,
А просто лазаєм по тілу,
Чому так легко розтопити,
Таку холодну і несмілу?
Наші слова неначе річка,
Що прошиває їхню душу,
Спочатку зелень там саджає,
А потім залишає сушу.
Ми задоволення шукаєм,
Сердець розбитих є без ліку,
Сьогодні тут а завтра там,
Жінкам вкорочуючи віку.
Цей світ колись переверн́еться,
Всі "перемоги" нам згадають,
І коли щастя ми знайдем,
Нам просто мило помахають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236539
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.01.2011
автор: Chornui Kit