Взаємонадихаємось…

У  відповідь  готуємось  м'яким  віршем,
постійно  рими  нас  підштовхують  писати.
Мене  ти  надихаєш.  В  серці  чути  щем
Нового  відчуття,  що  хочеться  літати.

І  пише  світ  про  щастя  і  Париж,
Розмова  лиється  потоком  у  нірвану.
Мої  помилки,  я  надіюся,  простиш  -
Мені  брехня,  підступність  є  незнані.

Лиш  хочу  правду  я  писати  про  життя,
Гармонію  в  коханні,  про  ліси  і  гори,
Про  світле  для  людей  і  вільне  майбуття,
Бескиди,  про  моря,  дрімучі  бори.

Бо  час  короткий...  Надихай  постійно  знов!
Писати  хочеться,  як  дихати  і  їсти!
У  жилах  в  мене  б'є  нестримна  кров
І  без  поезії  ніде  не  знайду  місця...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236571
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.01.2011
автор: jaryj