Зірками впираєш у мій небокрай,
Елеєм цілунків – у руки і губи,
Малюємо разом незбагнений Рай –
Лю-блю... лю-би-ти-му... Лю-биш?..
Я простеляю собою шляхи,
Викрешую іскри, щоб темно не бУло,
ОднОму Тобі дозволю пройти
Городами снів і реальністю вулиць,
ОднОму Тобі відкриваю світи
НагОї моєї безстрашності стегон...
Ь...
Водою не згасиш наш смолоскип!
Одному Тобі Моє Зоряне Небо...
Думки, що втрачаю потиск руки,
А*ле ж, у серці – весь Всесвіт - Люби
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236759
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.01.2011
автор: LaLoba