Ну, добрий вечір, Києве мій милий.
Тягар дороги скинувши із пліч,
З тобою хочу на дніпровських схилах
Поспілкуватись тихо віч-на-віч.
Скажу відверто перед цілим світом,
Що молодієш все й через віки.
Мене ти знову стрів бузковим цвітом,
Як і в далекі юності роки.
Тобі зізнаюсь щиро наодинці:
Коли щеміло серце від розлук,
Землі святої грудочку в хустинці
Зі скриньки брала, мов із твоїх рук.
Пісні співала українські дзвінко,
Вдягала вишиванку на свята
І тим пишалась, що я - українка,
Що ти - моя столиця золота.
От і тепер летіла, мов на крилах,
Тягар дороги скинувши із пліч,
Щоби з тобою на Дніпрових схилах
Поспілкуватись тихо віч-на-віч.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236798
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 25.01.2011
автор: Галина_Литовченко