Наївна юність

Так  тяжко  коли  мрія  помирає,
Коли  немає  надії  і  ідей.
Нема  в  душі  ні  друзів,  ні  гостей.
І  в  спогадах  усе  лиш  оживає.

Ті  спогади  женуть  скажену  тугу,
Як  добре  все  було.  Хоча  тоді
Прагнули  краще  й  говорили  другу:
«Все  буде  добре.  Ти  повір  мені».

І  вірили  тоді  у  те  «добре».
Майбутнє  поклоняли  лиш  собі,
З  надією  сміялись  у  журбі.
Вже  зараз  бачимо,  майбутнє  злобне.  
29.09.09

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236807
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.01.2011
автор: Ярина Яра