Брудний сніг просочує шкіру -
збудник свята і людських екскрементів,
замішує кров на рівні "Все пох*й" -
безалкогольні коктейлі по внутрішніх барах.
Всі ідоли розтануть й без солі,
а комахи відкладують
все по карманах
з брезенту.
Тому вони не думають
і помирають щасливі.
Безсоромна туга.
Безтужний сором.
Адин-Адин
гра у нолики
без релігій,
бо що краще НІЧОГО?
Невипитий чай
чи
небрита щетина
і плакати з чужого "все добре" -
то якось банально,
собакою вити,
згрібаючи по смітниках
загнивші плоди, -
то якось антибактеріально.
Вони ж не Ісуси
не вміють літати...
Комахи не ходять по колу
не п*ють пиво щоранку
і помирають зарано.
Їх братські могили в сірникових коробках
маленьких богів-екстремістів.
Планети їх руйнують тактовно,
але вони не ходять молитися
(не допоможе)
в них - все по карманах,
вони помирають щасливі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=236993
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.01.2011
автор: The Marvel