я навіть не чекав на твою зраду

дощ  дрібний  починався  синім  градом
під  літнім  градом  до  кісток  промок
я  навіть  не  чекав  на  твою  зраду  
та  голос  струмом  бив  мене  в  висок
холодний  дощ  періщив  батогами
між    недостиглих    вишень  і  сливок
ти  байдуже  топтала  плід  ногами
вишневий  плід  з  вишневих  гілочок
порожня  посмішка  розгорткою  на  шпальті  
ти  не  любила  щирих  балачок  
як  сливу  –  серце  –  розчавила    на  асфальті
…і  весело  зацокав  каблучок.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237087
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.01.2011
автор: Михайло Плосковітов