Душа вклоняється просторам

Вже  стемніло  за  нашим  вікном,
І  уже  догорів  наш  світанок
Тільки  дим  сигарет  і  балкон
Й  простерадло  холодне,  як  ранок
Ми  сидіти  будем  край  дороги,
Де  знайдемо  новії  стежки,
І  свої  ми  проблеми  забудем,
І  читати  книжки  разом  будем
І  забудемо  думи  сумні.
Вже  стемніло  за  нашим  вікном,
І  уже  догорів  наш  світанок.
Сигарета  диміла  давно
Й  простирадло  таке  ж,  як  той  ранок
Ми  забудемо  ночі  сумні
І  подивимось  знов  на  дорогу.
Ми  побачимо  обриси  ті
І  молитися  будемо  Богу...

------------------------------------------------------------------------------
Цей  вірш  присвячується  дуже  гарній  людині  та  талановитому  авторові  str@nger.  Я  вдячна  тобі  за  те,  що  ти  допомогла  мені  в  написанні=)

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237140
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 26.01.2011
автор: Mary MacGreene