Безглузді  спроби  власних  неписань
Не  допоможуть.  У  червонім  місті
Нас  штампували  із  одного  тіста
Без  зайвих  родзинкових  копирсань.

Та  різний  бог  вдихає  різну  суть.
І  різносортно  виборсавшись  в  люди,
Я  відцурався  штучного  облуду
У  коренях  угледівши  красу.

Чи-то  відзнака  –  вміти  не  змовчать,
Коли  довкола  й  на  думках  печать?
В  свободі  слова  щасливіші  міми.

Завжди  знайдуться  дивні  (не  дурні),
Що  вже  по  вуха  втоплені  в  лайні,
Але  волають  поглядом  на  німо.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237147
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 26.01.2011
автор: Olenka_B