* * *

Він  був  прозорим,  болісно  тендітним,
Навшпиньки  міряв  кроками  світи...
Його  життя  здавалось  непомітним,
Бутоном,  неспроможним  розцвісти.
Він  мав  уявні,  вигадані  крила,
І  відлітав  за  обрій,  наче  птах,
Шукав  її.  Вона  його  зустріла,
Розтанувши  зорею  на  вустах.
Вона  кохала,  вдаючи  байдужу,
А  полум'я  кохання  берегла,
Боялася  спалити  йому  душу  -
А  він  замерз,  жадаючи  тепла.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237326
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.01.2011
автор: Іван Юник