Хвиля авто за стіною високою,
Прірва самотності серед людей -
Вбивців наївності, тиші і спокою,
Руйнівників божевільних ідей.
Гори контрастів і незрозумілості,
Сотні артерій нікчемних подій,
Погляди пихи і зарозумілості
Тих, що навіки позбавлені мрій.
Місто - німий механізм без ліричності,
Все швидкоплинне: ти був і не був.
Тільки секунда безмовної вічності...
Ти ще не робот, якщо її чув.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237351
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.01.2011
автор: Іван Юник