Ab hoc et ab hac

Я  сліди  залишаю  в  житті  -
на  снігу,
на  папері...
А  в  тім,
ще  й  -
у  душах,
думках
і  серцях...
СПОМИН,  -  ось  філософія  ця!

Я  сліди  зберігаю  в  собі:
слово,
очі  чиїсь  голубі,
погляд,
ґудзик
і  вічність  чекань...
Філософія  ДАВНІХ  КОХАНЬ!

Чорна  кава  за  білого  дня,
мій  Чубай,
мандри  десь  навмання,
книги,
фото
і  Львівський  нічліг...
Філософія  ЗВИЧОК  моїх!

Дивні  зустрічі  дивних  людей,
диво-музика  скрипок  і  флейт,
ліхтарі,
балакучий  водій...
Філософія  ДИВНИХ  ПОДІЙ.

Голоси,  що  тривожать  вночі,
тихий  шепіт:  "Пиши!  Не  мовчи!",-
і  на  клаптиках  нові  слова...
Філософія  ВІРШІВ  жива!

Вірю!
Знаю!
Дивую!
Живу!..
Філософію  творю  нову.
Кожна  думка  -  як  символ,
як  знак...
Кілька  речень  ab  hoc  et  ab  hac.

__________________________________________

Примітка:  Ab  hoc  et  ab  hac  (аб  хок  ет  аб  хак)  -  (лат.)  Про  те,  про  се;  про  все  по-трошки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237505
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2011
автор: Olenka_B