Тоді ти ще приходила до мене
і звикло руки клала на чоло.
Були слова
гарЯче-нескінчЕнні...
Папір терпів,
а у думках пекло.
Цілунками гукала до спокуси.
В твоїх руках оголена душа
тремтіла.
Та не прагнула відпусту
за крик,
за стогін кожного вірша.
Терпким смаком "поезії без правил"
ти напувала.
Хто ж,
скажи,
посмів
чинити ґвалт?
Питать - чи маю право
віршЕм назвати плетиво із слів?
І ти пішла...
Чужа?
Слабка?
Зрадлива?
А як мені без дружньої руки?
Б'юсь поміж стін.
Між розпачем і гнівом.
Сама із себе зв'язую рядки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237507
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.01.2011
автор: Olenka_B