Закони пишуть нині ні для кого,
Спустошенню немає вперто меж,
Усе несеться впевнено до злого -
Поволі суне незаконності кортеж.
Ми вічно думаєм про себе. Наші діти
Помішані на грошах і дівках.
Стає нестерпно в світі людям жити,
Бо кожен хоче покупатися в бабках.
Усе пропаще... Гине наша воля,
Ми робимось рабами по кутках
І діє принцип доміно у цій недолі,
Бо світ взаємозв'язаний отак...
30.01.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237939
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 31.01.2011
автор: jaryj