Бідна моя країна.
Думала – незалежна.
Думала – зовсім вільна,
А не протилежне.
Думала, встане, зрине
Мрій своїх неосяжних,
Марила?..Бідна, бідна…
Рідна моя, рідна…
Може і так. Та не зараз.
Може і так. Та не зовсім.
В небі не завжди хмари,
І не завжди – осінь.
Весну ще діждемося,
Зазеленіє нива.
Думали – вже щасливі,
Може - на мить здалося?
Зрада.
Віримо досі.
Мовчки.
По лезах – босі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=237983
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 31.01.2011
автор: Анна Живаго