Знову спогади линуть крізь час
І думки мої, наче в тумані.
Намагаюсь забути хмаринку,
Пропливаючу в раннім смерканні.
Спопеляючи серце гнітить,
Наче фенікс безсмертя згубивши,
Та оманлива, ніжна блакить
Погляд свій в небеса опустивши.
Що віщує він, може мовчить,
Не вгадаєш думки і бажання.
Ніби блискавки сяйво в цю мить,
Забирає всі сили останні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=23800
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.03.2007
автор: monah