А знаєш, що до тебе починаю я звикати,
З тобою легко, просто ти мабуть уже моя,
Тебе одну чомусь мені так хочеться кохати,
І на вустах моїх лише твоє одне ім’я.
Я уявляю часто як торкаюсь твого тіла,
Як обіймаю, як цілую лиш одну тебе,
Іди до мене сонечко, ти цього так хотіла,
На ручки, лиш тобі дозволю обіймати я себе.
В твоїх долонях все тепло яке я так чекаю,
Твої вуста, я уявляю уже їхній смак,
Як я тебе всю ніч до божевілля солодко кохаю,
Подобається це робити лиш зі мною, тільки так.
Тобі одній все хочеться мені бути приємним,
Тепло відчути тіла твого, трунок твій.
Найвища насолода, коли це у нас взаємне,
Коли від тебе чую: хлопчику, ти тільки мій.
Найкраща, найжаданіша, найбільше я бажаю,
В своїх обіймах вже тримати все життя,
Я просто божеволію коли в уяві тебе маю,
Кохаю до нестями, я з тобою в наших почуттях.
Тебе одну, тільки тебе найбільше я жадаю,
Назавжди, щоб забрати у свої світи,
Люблю, люблю і вже не відпускаю,
Сьогодні будеш світлим сонцем лише ти.
31.01.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238416
Рубрика: Присвячення
дата надходження 02.02.2011
автор: КРІПАКОС