нерозмежоване майбуття, не розлінієне
на аркушах біло-червоногарячо-зелених
на гострині леза, дівочо-безкровного,
підсвідомості;
ляльки (ви не знаєте, ба!) підростають,
як діти. З посміхом дивляться в небо,
та не шукають (знаючи добре і зле) стежок
смаілик в віконці, зелена ромашка, все буде ок
тільки не завше.
рими буття складатимуть коло з осіннього
листя та вітру: в русявих шаленствах віночок
все зміниться, тільки зеленими (літньо)
залишаться очі
поки серце ще грає (в) любов, мабуть не варто
дорослішать. Бо діти люблять щиріше.
Є лише два шляхи на сьогодні: злетіти за вітром
чи таки зі снігом - падати нижче.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238432
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: H&N