Любов непрохана моя…

Я  не  знаю  що  мені  робити,
коли  землю  накриває  темна  ніч,
коли  в  небі  вже  не  погасити
сотні  тисяч  вогників,мов  свіч...

Коли  серце  радістю  й  любовю
сповнене  і  тихо  завмира,
мрію  знов  зустрітися  з  тобою
щоб  почути  лагідні  слова...

Та  може  все  це  хибно,може  дрібно?
Може  й  забагато  хочу  я?
Та  тільки  б  знати,що  тобі  потрібна
ота  любов  непрохана  моя...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238484
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Евеліна(Мирослава Марків)