З нетерпінням чекаємо п’ятої,
На годинник щораз позираємо,
Щоб з роботи накивати п’ятами,
Ніби, дійсно кудись не встигаємо.
Ніби щось нас насправді очікує…
А в квартирі – диван з телевізором,
І годинник невтомно «потікує»,
І зозулька допитливо визирне.
Наче діти, радіємо п’ятниці,
З прохідної розсипавшись зграями,
Ніби наші бажання посвятяться
І ми зробимо все, як гадаємо.
День мине, почорнівши за шторами,
З ним погасне життя обезкровлено.
Не спішіть. Вже зима не за горами.
Озирніться – що доброго зроблено?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238507
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 02.02.2011
автор: Salvador