(в 1-му акті)
Так, грати вкотре одне й те ж саме –
Не в наших правилах, люба.
«Любов» – одноактна: скінчиться драма –
І знов щось шепочуть губи.
Ти кожного разу підводиш їх пензлем –
Я живлюсь солодким гримом,
Поки в тобі самотній цензор
Мої виправляє рими.
Ми маски міняємо, як кондоми,
Усіх костюмерів в дурні
Пошивши разом, аби судоми
Здавалися більш фігурні.
І в цьому останньому з костюмів
Ми маємо так зіграти,
Щоб Талію з Мельпоменою в глумі
Обох підвести до страти,
Щоб вже ніхто не завадив героям
Вжитися одне в одне
Й на все життя захопитися грою,
Що плодить щось живоплодне!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238520
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Богдан Ант