Кохання для поета - це плоди,
Рясного урожаю дар багатий.
Печаль і смуток – щедрі теж сади,
Уміє він з них користі набрати.
Як яблука червоні й запашні,
Збирає він із відчаю насіння,
Аби зростити чарівні пісні,
І вічності лишити ці творіння.
Розлука кожна – шлях до новизни,
До зустрічей нових, раптових злетів,
Йому завжди союзники вони.
Ох, непостійна ця любов поетів!
Та не помітить в пошуках своїх,
Перу віддавши почуттів безмежність,
Що в душах він, нехитрих і живих,
Лишає рани так необережно…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238565
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Лілія Ніколаєнко