Музейна тиша. Наче все живе:
Відомі люди, тільки бездиханні.
В очах холодних думка не пливе,
А на вустах – застиглі фрази, чи прохання...
Руками майстра створена краса:
Штучна роса на яблуко упала...
А серце просить дійсні небеса,
Аби холодним, восковим не стало...
Інший музей: – на полотні митців
Ожилі образи, написані з натури…
А поряд, в пошуках зелених папірців,
Проходять дійсні воскові фігури.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238585
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Віктор Нагорний