Ще крок…іще вперед два кроки,
і зупинившись час нестримний.
Не знає він хвилин і років -
Тече мов Рось, у вічність ринви.
Гудять авто і ходять люди:
Нестримність світу оці миті.
Та він пронизує усюди -
Життя мости ним оповиті.
Лиш зовні бік, немов три крапки:
Минуле - спогади і пам'ять.
Майбутнє – хаос без порядку.
Ця мить, теперішнє - керманять...
Нема межі, нема тих крапок.
Є завжди рух, мов хвиля, віра.
Він береже той вічний ранок,
Коли заграла часу ліра.
02.02.2011
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238621
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.02.2011
автор: Андрій Гагін