Ти будеш кружляти навколо метеликом,
А я буду втрачати сенс
Свого буття без тебе…
Як то живеться метеличку без макової роси,
Без яснооких пелюсточок,
Без червоного ротика квіточки?…
Ще весна дрімала у котикових лапках,
Ще сонечко чухало загривки сосен,
І вигинався вітер котом під стріхою мого волосся,
А містом, його скверами і дворами сміючись ,
Бігло кохання…
Пуп’янок тріснув, немов переповнена торбинка
І виставив зарозуміло червоний язик.
І нумо куштувати світ -
Лизькаючи носик вітру,
Щічки туману...
І задоволений потягнувся
На всі свої пурпурові крильця…
От і метелику вже не самотньо.
(автор малюнку gala.vita )
04.02.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238921
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: gala.vita