ти як божевілля
твої солодкі губи
смакують так гостро
лише мимольотом
і
лише
тричі.
ми ж п"яні..
чи це рахується зрадою?
стираєм лишні файли з голови алкоголем.
і цигарками.
ти ніколи не дозволяв мені курити. а жаль.
так легше.
ніч навколо.. ми там втонули.
загублені в нОчі.
час не лікує.
він притуплює біль але не лікує.
ти ж знав про це..
то чому продовжуємо спілкуватися екранним неспокоєм?
ні тобі ні мені..
море нас прийме.
це наше персональне пекло
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=238951
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Шалена помаранча Лорна