Світанок кохання

Я  тихо  йду.  Ви  поруч  ідете.
Морські  шторми  заглянули  у  вічі.
Там,  в  далині,  світанок  розцвіте
І  теплий  вітер  засміється  тричі.
Рум’яні  сонця  нам  зіграють  вальс.
А  поки  йдуть.  Ця  тиша  не  з  проста.
Вони,  напевно,  теж  без  пам’яті  від  Вас,
Як  і  мої  країни  і  міста.
Вони  ідуть.  Ми  чуєм  їхні  кроки.
Крізь  нас,  крізь  час  ідуть.  А  що  їм,  вічним?
Вони  все  йдуть.  І  ми  йдемо…  А  доки?
Вони  минули  час,  а  ми…  ще  йдем  за  ним.

Уже  світає.  На  піску  слідів  немає…
Пішли  два  сонця  морем…  Отудою.
Для  нас  уже  і  вічність  не  минає.
Я  тихо  йду.  І  Ти  ідеш  зі  мною…

16.36      26.07.10

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239055
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Аліна Шевчук