Стою навколішки перед тобою:
А я не горда - я постою.
Босоніж буду бігти за тобою,
Допоки не натру собі мозолі.
А потім поповзу я, вже змарніла,
У кров стираючи свої коліна.
А щоб сліди твої поцілувати,
Я буду вітром шлях твій обдувати.
А знаєш, коли стане тобі тісно,
Я стану тінню й притулюся міцно,
Почую присмак губ: терпкий і грішний,
Й той поцілунок буде..
вічний.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239080
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.02.2011
автор: Інко