Московію ти породила...
Найстаршу донечку свою
Окріпла,виросла красива
На щастя людям і добру
Хіба ти знала,що і діти ...
Шанують не завжди батьків
Що навіть можуть і зганьбити
Своє коріння із віків . . .
Продати рідну свою матір...
Славетну Київськую Русь
Сильнішою за неї стати...
І очорнить материнську суть
Голодом її морила...
І розірвала на куски
Лише сини її любили
Боронили,берегли...
Московіє-моя ти сестро
Ти свою матінку не тронь
Вона родила нас,щоб жити
Щоб не лилася рідна кров
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239192
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.02.2011
автор: Іван Звенигородський-VMD-