Періщить дощ за вікнами у нас,
Сніги розстали тихо в позачассі,
А хмари сформували цей каркас
Та поїдають сніг повсюди ласо.
Похмурість дня пульсує у руках:
Не хочеться вставати з того ліжка,
Бо краще є поринути в глибоких снах,
Щоб бачити кохану дику й ніжну.
Щоб щедро цілувати ті її вуста,
Шукати щастя у коханні аж до ранку,
Прожити з нею років поза ста
І мріяти про правнуків на ґанку.
06.02.2011 року Львів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=239225
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.02.2011
автор: jaryj